0
Ваш кошик порожній

text_close

Конвектори

Вибір приладів для опалення приміщень - завдання непросте. Адже поряд з газовими, рідко-і твердопаливними котлами, експлуатація яких потребує підведення газових комунікацій або запасу твердого палива, існує і безліч інших ефективних систем.
В данній статті мова піде про опалювальні системи на основі електроконвекторів, які перетворять електричну енергію в тепло.
 
Як вони працюють?
Будь-який сучасний електроконвектор має порожнистий прямокутний металевий корпус, що сприяє утворенню природної тяги, всередині корпусу встановлюється низькотемпературний нагрівальний елемент (ТЕН).
В процесі роботи крізь панель конвектора поступово проходить холодне повітря, яке надходить із нижніх впускних отворів, та обтікає ТЕН. Нагрітий потік повітря піднімається догори і виходить верхніми отворами панелі, поширюючись далі по приміщенні. Перенесення тепла при цьому здійснюється за допомогою циркуляції повітря, що називається конвекцією. Завдяки цьому прилади і називаються «конвекторами».
Електроконвектори як правило оснащуються системами безпеки: відключається живлення при перешкодах на виході гарячого повітря. Передбачається захист і від стрибків напруги.
На відміну від традиційних нагрівальних приладів, наприклад теплових гармат, конвективні модулі розігріваються не настільки сильно: температура Тенів зазвичай не вище 100 °С, а максимальна температура зовнішньої поверхні панелі не перевищує 70 °С.
У порівнянні із системами теплої підлоги, електроконвектор, при аналогічних витратах електроенергії, значно простіший в експлуатації і ремонті, так як розміщуються поверх покриття стін, або на підставці, стаючи доступними для ремонту чи переміщення.
Проте усі системи опалення, які використовують принципи конвекції, володіють істотним недоліком: прогрівають приміщення нерівномірно, особливо по висоті. Теплі потоки повітря, маючи меншу щільність підіймаються догори, а знизу температура повітря порівняно низька. Крім того, циркуляція потоків повітря піднімає пил, який з плином часу, осідає на стінах у вигляді темних смуг.
Щоб усунути цей недолік, у більшості сучасних конвекторів повітряні решітки, що пропускають нагріте повітря, знаходяться не у верхній частині панелі, а на її фронтальній поверхні. Їх жалюзі розташовуються під певним нахилом, за рахунок чого потік повітря спрямовується не вгору, а в центральну частину приміщення (по вертикалі). В результаті теплі і холодні потоки перемішуються найбільш оптимальним чином, забезпечуючи рівномірний прогрів кімнат, а пил не осідає на стінах.
 
Що у них всередині?
Недорогі конвектори, як правило, постачають нагрівальними елементами у вигляді відкритого тену. Це набагато здешевлює прилади, але обмежує простір їх застосування через низький клас захисту.
Конвектори такої конструкції не рекомендується встановлювати у приміщеннях з високою вологістю повітря, крім того, їхня спіраль розжарюється до досить високої робочої температури (160°С), на ній розкладається пил. При попаданні горючих речовин на такі тени може виникати їх загоряння.
З іншого боку, у таких систем зростає інтенсивність циркуляції повітря, а при вмонтуванні такого устаткування у підсобних чи другорядних приміщеннях, виникає можливість заощадити.
Більшість же сучасних конвекторних панелей забезпечуються низькотемпературним нагрівальним елементом, що складається зі сталевої трубки, в яку поміщається нитка розжарювання, та алюмінієвого розсіювача чи радіатора, який забезпечує більш ефективну передачу теплової енергії від Тена повітрю. При цьому сам ТЕН складається із двох нагрівальних стержнів, що дозволяє включати обігрівач на повну, чи на половину потужності.
Оскільки коефіцієнт лінійного розширення з нагрівання у алюмінію приблизно у два рази більше ніж у сталі, сталевий ТЕН та алюмінієвий радіатор розширюються непропорційно, при чому з часом поверхні зношуються, а процес нагрівання супроводжується потріскуванням.
Порушення контакту між теном і радіатором ускладнює теплопередачу, а це може обернутися загальним перегрівом та призвести до перегорання Тена.
Найдорожчі моделі конвекторів оснащують моноблоковим нагрівальним елементом, ТЕН та радіатор складають в єдину деталь.
При створенні таких систем кожна фірма розробляє свої «рецепти»: наприклад французькі інженери розробили та запатентували нагрівальний елемент, унікальність конструкції якого полягає у ніхромовій нитці розжарення, щільно засипаній найдрібнішими частинками порошку магнезії та наглухо запресованій у суцільний силуміновий ребристий корпус.
Матеріали приладу підібрані так, що мають ідентичний коефіцієнт теплового розширювання, а отже і взаємне переміщення елементів при нагріві та охолодженні незначні.
Завдяки цьому забезпечується довговічність приладу і повна його безшумність. В моделях деяких німецьких виробників нитка розжарювання поміщена в кварцову засипку, термін роботи конвектора при цьому зростає до 20 років.
 
Навіщо потрібен термостат?
Наявність термостата дозволяє електроконвекторам з великою точністю підтримувати у приміщенні встановлену температуру. Завдяки цьому пристрою конвекторна панель самостійно вмикається і вимикається, якщо повітря нагрівається до необхідної температури. Таким чином, прилад працює у короткочасному режимі, що призводить до економії електроенергії.
У конвекторах використовуються електромеханічні або електронні комбіновані термостати (з температурним датчиком). Недоліки електромеханічних термостатів - порівняно неточне вимірювання температури і гучність (біметалеві датчики при роботі клацають, що викликає у користувачів певний дискомфорт, особливо посеред нічної тиші).
У електронних термостатах підтримується більш точний температурний режим. Такі блоки управління в 2-3 рази дорожчі, але зате надійні і безшумні.
При одиному і тому ж рівні температури у термостатах двох типів, електронний дає економію 3-4% електроенергії у порівнянні із електромеханічним. Окрім цього, конвектор може забезпечуватись електронним термостатом з таймером, що дозволяє вибрати потрібний температурний режим на кожну пору доби, та день тижня,що істотно заощадить енергію.
Виробники конвекторів, виготовляють моделі із вбудованим термостатом та без нього. У вбудованому термостаті датчик буде свідомо менш точним, тому що на нього впливає температура корпусу конвектора. В опалювальних модулях цього типу регулятор зазвичай вимагає індивідуального регулювання - це дозволить домогтися відповідності між реальною температурою в приміщенні і положенням регулятора. Регулятор виносного термостату враховує температуру точки простору у якій його встановлено.
 
Який розмір вибрати?
За геометричними розмірами конвектори діляться на три групи: високі (460-650 мм), середні (до 330 мм) та плінтусні (150-200 мм). Довжина коливаються залежно від потужності та конструкції приладу (295-1035 мм). А ось глибина як правило постійна - близько 90 мм.
Високі панелі створюють тягу схожу на тягу пічної труби, значно збільшуючи енергообмін, тому їх довжина незначна. Плінтусні конвектори призначені для встановлення під низькі вікна чи вітражі. Температура тена в моделях цього типу дещо нижче, ніж у високих приладів, і щоб зберегти тепловиділення конвектора, його роблять довшим (іноді до 2,5 м).
У підсумку низькі нагрівачі працюють настільки ж ефективно, як і високі, забезпечуючи більш рівномірний прогрів повітря, особливо в нижній частині простору приміщення.
Витрати на монтаж основної опалювальної системи на базі електроконвекторів коливаються від $ 5 до $ 10 за 1 м2 опалювальної площі. Це набагато дешевше монтажу теплих підлог або стандартних систем опалення котлами, циркуляційним насосом, розширювальним баком, запірною арматурою, радіаторами і т.д. До того ж істотно економиться час, та й сам масштаб робіт незрівнянно менший, бо замість труб доведеться протягнути лише електричну проводку. Самі ж конвектори виглядають елегантно і чудово вписуються у будь-який інтер'єр.

Працює на OpenCart
Кліматизатор інтернет-магазин © 2019